Збірна України здобула найбільшу перемогу в історії ЧЄ з регбі

Підопічні Валерія Кочанова набрали приголомшливі 135 очок. Під гарячу руку синьо-жовтих потрапила Словаччина. Рахунок за підсумком гри – 135:13. Це новий рекорд в історії турніру! Попередній належав Данії, яка у квітні 2018 року розбила Естонію 127:5.

Однак про досягнення українців, яке сталось ще у листопаді, ЗМІ майже не писали. Тобто якщо новину про перемогу ще знайти можна, то про рекорд – ні. Чому так? Бо чемпіонат Європи з регбі це зовсім не те, що у футболі. Давайте розберемося, як усе влаштовано.

Формат. Регбійний ЧЄ поділений на чотири дивізіони і проводиться кожен рік. На папері це дійсно континентальна першість, але схема змагання більше схожа на футбольну Лігу Націй. Тут немає як у класичних чемпіонатах Європи відбіркового та фінального турнірів. Грають майже всі бажаючи. Чому майже – розповімо нижче.

Учасники. У найсильнішому дивізіоні «Чемпіоншип» виступають Грузія, Іспанія, Португалія, Румунія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина та Швейцарія. Була Росія, але її разом із Білоруссю виключили з Rugby Europe та World Rugby (регбійні аналоги УЄФА та ФІФА). РФ та Білорусі заборонено приймати участь у будь-яких міжнародних змаганнях, навіть проводити товариські матчі. До речі, Китай та Південна Африка намагались цю заборону обійти, але ледве самі не потрапили під санкції.

Другий дивізіон ЧЄ – «Трофі». Учасники: Польща, Чехія, Швеція, Хорватія, Литва, Люксембург. Навіть у тих, хто не цікавиться регбі вже може виникнути питання: «А де ж Англія, Ірландія та Франція, які мають бути сильними у регбі?». Все просто. У цих трьох разом і Уельсом, Шотландією та Італією свій турнір з блекджеком та… всім іншим. Кубок шести націй заснований задовго до чемпіонату Європи. Це суто комерційний турнір, який теж проводиться раз на рік, але з нього ніхто не вилітає, а запрошення можна отримати лише персонально від організаторів. Спочатку у КШН грали лише британські збірні, згодом запросили Францію, а на початку XXI століття й Італію. І так, ці збірні не грають у ЧЄ і нічого їм за це не буде. Навіть відбір на Кубок світу вони не проходять, адже кваліфікуються на нього за підсумками попередніх КМ. Як так? Бо можуть собі дозволити. Ця шістка країн хоч і є членами Rugby Europe, але участь у діяльності організації майже не бере, а КШН приносить великі гроші і сприяє підвищенню інтересу до регбі. Саме тому переважна більшість європейських збірних жодного разу у житті не грали з цією провідною шісткою збірних. Тобто формально чемпіоном Європи є Грузія, як переможниця дивізіону «Чемпіоншип», але на ділі найсильнішою збірною континенту є володар Кубку шести націй. Наразі це Ірландія.

Але повернемось до дивізіонів ЧЄ. Нарешті третій – «Конференс», де й виступає Україна. Він найбільший. У поточному сезоні грає 21 команда, які розділені на п’ять груп за географічним принципом. Є ще останній дивізіон «Девелопмент», але він проводиться не кожного року. У ньому грають новачки турніру і це може гордо називатися зустрічами національних команд країн, але насправді є більш схожим на першість сільської ради. Тобто купка регбістів пару раз на тиждень тренується після роботи і декілька разів на рік отримує на горіхи від більш сильніших команд. Самі матчі проходять десь на задвірках міст. У дивізіоні «Конференс» такі збірні теж є і їх не менше половини. І як ви вже могли здогадатись – Словаччина одна з таких.

Профі проти аматорів. 135 очок – наскільки це дивна річ? Перше, що потрібно знати, як ігрові бали набираються у регбі. Основна результативна дія – «Спроба», за неї дають відразу п’ять очок і вона схожа на тачдаун у американському футболі. Після кожної «спроби» пробивається реалізація. Якщо м’яч влучив у ворота (пройшов поміж стійками) – це ще плюс два очки. Так от підопічні Валерія Кочанова занесли 21 спробу та забили 15 реалізацій! Жахом словацького захисту став харків’янин Євген Давидов, який шість разів опинявся у заліковій зоні суперника. І, можливо, це – ще один рекорд ЧЄ, але таку річ неможливо перевірити, адже подібну статистику Rugby Europe просто не веде. Отже, 135 очок – непересічна подія і точно варта уваги. Проте маємо зазначити, що українська команда – напівпрофесійна, та має змогу залучати гравців з Польщі та Франції. Словаки – абсолютні аматори.

Все це приводить до висновку, що рекорди є, але їх не особливо фіксують, адже це все хоч і у рамках чемпіонату Європи, проте лише у третьому дивізіоні, за яким мало хто слідкує і де іноді грають зовсім нерівні опоненти.

Як би там не було, збірна України вже вписала своє ім’я у історію турніру і має непогані шанси на підвищення у класі. Для цього жовто-блакитним спочатку потрібно обіграти Угорщину (12 квітня) та Австрію (26 квітня), гарантувавши собі вихід у плей-оф.